Після двотижневої паузи, змагання з симрейсингу поновилися і це було по-справжньому цікаво, видовищно, гаряче (попри погоду на трасі), боляче та брудно. Часом невиправдано і занадто. Та нумо про все по порядку.

Перед четвертим етапом, лідером особистого заліку був Домінік Хорошавін – киянин, насамперед, завдяки надзвичайно стабільним виступам (лише одного разу він не потрапив на подіум) випереджав Павла Половчука на 11 пунктів. Проте в заліку команд ситуація була зворотною – Team Ballas Ukraine за яку виступає юний тернополянин випереджала Okuni x 7Drive, пілотом якої є Домінік, на 19 очок. Сам етап на німецькій трасі ставав таким собі водорозділом – адже саме тут завершилася перша половина чемпіонату й одразу розпочалася друга. Тож очікування боротьби за найвищі позиції були неймовірними. І не скажу, що вони не виправдалися, просто часом ми самі у своїй уяві занадто високо піднімаємо планку очікувань…

В чемпіонаті з’явився ще один дебютант – це Володимир Запорожець повернувся до активних виступів та змагального процесу.

Практика перед першою кваліфікацією показала, що боротьба за високі стартові позиції точитиметься поміж відомих нам гонщиків, щоправда ніхто з них не хотів розкривати усі карти ще під час тренувальної сесії – неодноразово пілоти, їдучи з суттєвим покращенням часу, на прямій перед фінішною лінією просто пригальмовували, аби приховати свій реальний потенціал. Від такої гри в кота з мишею інтрига закручувалася іще сильніше! Хоча навіть попри «маленькі хитрощі» все-одно було зрозуміло, що головними претендентами на поул або щонайменше на перший ряд буде квартет Звуздецький – Хорошавін – Половчук – Пітцик. Саме в такому порядку вони завершили практичну сесію.

Перша кваліфікація безперечно змушувала всіх викладатися на повну, а приховувати свій реальний темп сенсу вже не було. Та й тривалість сесії залишалася незмінною, проте 15 хвилин на сухому асфальті Барселони або Поль Рікара – це зовсім інші 15 хвилин порівняно з дощовим Нюрбургрингом, хоча в усіх випадках це ті ж таки 900 секунд. В принципі у всіх була можливість проїхати 6-7 швидких кіл, але на мокрій та слизькій трасі нікому не вдалося всі свої спроби проїхати чисто – виїзди за межі траси були буденністю. Найбільше зарахованих спроб вдалося зробити Руслану Безуглову, Євгену Артеменку, Юрію Коту, Віктору Абрамову, Олександру Василюку – всі вони проїхали 5 «чистих» кіл, щоправда тільки Руслан зумів потрапити в топ-10 і стартував з четвертого ряду.

Єгор Звуздецький зі своїх шести спроб тільки дві зумів зробити чистими, та цього виявилося достатньо – вінничанин зупинив секундомір на позначці 2:01.082 і його результат залишився неперевершеним, хоч як не старалися його опоненти. Домінік Хорошавін хоч і зробив на одну залікову спробу більше за Єгора, але цього вистачило для старту з другої позиції. Позаду з дуету Звуздецький – Хорошавін другий ряд стартової решітки забрала Team Ballas Ukraine – Олег Пітцик випередив свого напарника, тож Павло Половчук починав гонку четвертим. Далі ж перша десятка симрейсерів на старті була такою: Ворона, Хорольський (Okuni x 7Drive звісно ж не здаються і боротьбу Балласам нав’язувати будуть і надалі), Романенко, Безуглов, Панченко та Княжицин.

Старт на трасі мокрій від дощу, який не припинявся ні на мить протягом усього вечора, завжди несе в собі як захват від очікування цікавої боротьби, так і ризики того, що вже на першому колі буде багато «м’яса» та «бруду» – десь, бо учасники як завжди з появою зелених сигналів світлофору забувають, що перегони в першому повороті не виграються, а десь через відсутність необхідного досвіду керування машиною в таких непростих умовах. Якщо саме в першому повороті все пройшло більш-менш спокійно – пара-трійка несильних поштовхів все ж була, та суттєво на боротьбу не вплинула, то вже на Мерседес-Арені (зв’язка 2-го та 3-го поворотів) почалися пригоди, яких у більшості своїй можна (і треба!) було уникнути. Ланцюгову реакцію зіткнень та виїздів за межі траси запустив Павло Половчук, в’їхавши у… напарника по команді Олега Пітцика. Хлопці ще до старту етапу про дії на трасі домовилися, можливі сценарії обговорили, але… При цьому Павло втратив лише одну позицію, ставши п’ятим, а от Олег з третього місця відкотився на дев’яте, ще й машина отримала геть непотрібні пошкодження одразу на початку півгодинної гонки. Зрештою такі проблеми симрейсерів Team Ballas Ukraine стратегічно грали на користь Okuni x 7Drive, якій треба було відігравати відставання. От тільки Артем Хорольський також став жертвою зіткнення напарників з Балласу й опинився наприкінці другого десятка. Тож вода на трасі не сильно допомогла «окуням» на початку. Ще більше, ніж Артемові не пощастило Руслану Безуглову – він також «потрапив під роздачу» на Мерседес-Арені, і при старті восьмим перше коло завершив лише 27-м, тут безперечно треба сказати, що він одразу поїхав на обов’язковий піт-стоп. Проте який же чудовий камбек зумів протягом цього спринту здійснити Руслан!

Здавалося, що на тлі цього хаосу можна було проґавити боротьбу за лідерство, але там протягом половини гонки все було стабільно – Звуздецький лідирував, Хорошавін на нього тис, намагаючись знайти можливість для обгону або спровокувати помилку Єгора. І таки ж дотис та дочекався! Єгор зовсім трохи помилився при проходженні останнього повороту, як наслідок погано з нього вийшов, повільніше почав розганятися – всього цього Домініку з головою було достатньо аби скористатися й очолити гонку. На піт-стоп обоє вирішили їхати на останньому колі, ніхто не помилився, тож Хорошавін переміг, збільшуючи таким чином власний відрив від Половчука в особистому заліку.

Павло після зіпсованого собі та напарнику старту займався нічим іншим, ніж мінімізацією втрат – наздогнати дует лідерів тернополянин шансів не мав, тим паче, що йому протистояли переможці попередніх гонок Романенко з Княжициним. Костянтин їхав попереду, переслідуючи власного напарника по КМАМК Ворону (для Андрія відкривалася чудова перспектива вперше протягом цього чемпіонату фінішувати на подіумі), а Олександр позаду, намагаючись пресингувати Половчука. Візуально складалося враження, що McLaren в оточенні трьох Lamborghini може їхати швидше, але обігнати суперників було геть непросто. І все ж таки спротив Романенка на 5-му колі гонщик Team Ballas Ukraine таки зламав – в першому повороті відбулася репетиція – Павло з Костянтином перехрестили траєкторії, але статус-кво зберігся, хоча і ненадовго. Вже у 7-му повороті киянин таки помилився на гальмуванні, відкривши не те що хвіртку, а цілі ворота всередині цієї шпильки, Половчук скористався нагодою миттєво, запірнувши всередину трохи «відштовхнувши ліктем» машину Романенка, що так необачно створив чудову нагоду для свого опонента. Витиснути максимум з цієї ситуації вдалося і Княжицину – вінничанин на виході з повороту мав вищу швидкість, тож зумів обігнати Костянтина. В симрейсингу більшість помилок у випадку щільної боротьби з суперниками обходяться дорого. По-іншому ніяк.

Боротьба Половчука з Вороною була зовсім іншою – харків’янин чудово відчував машину й трасу, помилок не припускався й особливих шансів Павлові не залишав, тож тернополянин, розуміючи що й до чого відправився на більш ранній піт-стоп. Саме це рішення і дозволило йому в підсумку фінішувати третім. Подіум Андрія все ще чекає на нього попереду – з такою стабільністю та упевненістю в своїх силах, це виключно питання часу.

Олександр Княжицин замкнув п’ятірку на фініші, ще більше зміцнивши свої позиції в заліку незалежних водіїв. За ним топ-десятку закрили Романенко, Артеменко, Панченко, Пітцик (останні троє провели дуже цікаву гонку з напруженою боротьбою, але без зайвого «бруду» та інших непотрібних речей). Десятим картатий прапор побачив Руслан Безуглов – так, попри завал на першому колі та вимушено ранню зупинку в боксах він зумів у підсумку з 27-го місця піднятися на 10-те! Фантастичний камбек!

Олексій Беркунський став автором найбільшого прориву в гонці зважаючи на кількість відіграних позицій зі старту – починав перегони Олексій 26-м, а фінішував 15-м. Одинадцять відіграних місць – це був найкращий результат. Хоча варто відзначити і Олександра Василюка, який відіграв десять позицій – з 24-ї піднявся на 14-ту на фініші. Звісно обоє набрали очки за результатами першої гонки етапу.

Не можу не звернути увагу і на те, що попри дощ штрафів за виїзди за межі траси в гонці не було. Небо і земля, якщо порівнювати з першим етапом в Мізано, де також пиріщив дощ на трасі. Є відчутний прогрес у цьому аспекті. Забігаючи наперед скажу, що таких штрафів у другій гонці також не було.

Друга кваліфікація в контексті боротьби за високі стартові позиції мало чим принципово відрізнялася від першої. Можливо хтось розраховував на втому суперників та недостатню концентрацію, але схоже, що фаворитам змагань це не притаманно. Звуздецький з Хорошавіним продовжили свою боротьбу за поул, обоє симрейсерів з «Балласу» намагалися втрутитися в їх розбірки. Справжній фурор спричинив Єгор, зумівши виїхати з двох хвилин і однієї секунди – більше нікому це не вдалося, тож другий поул за вечір залишився за вінничанином на Porsche 992. Домінік так само як і трьома чвертями години раніше гарантував собі місце на першому ряду, а другий забрали хлопці з Team Ballas Ukraine, щоправда цього разу Павло кваліфікувався краще за Олега. Позаду ж квартету лідерів ситуація в топ-10 виявилася до болю схожою – Ворона з Хорольським забрали третій ряд (як і в першій квалфікації), Безуглов з Романенком – четвертий, тут як і у випадку з «Балласами» у них відбулася рокіровка, на п’ятому опинилися Артеменко та Княжицин (Євген став єдиним пілотом, хто в другій кваліфікації прорвався в топ-10 серед тих, кого там не було за підсумками першої, щоправда слід зазначити що першого разу він був 11-м – зовсім поруч). Важливо зазначити, що перша дев’ятка гонщиків зуміла проїхати свої найкращі кола навіть швидше, ніж у першій кваліфікації! Втома і втрата концентрації точно не про них.

Хоч на старті знайомі обличчя на тих самих або майже тих самих позиціях, та очікування були знову оптимістично-тривожними: чи зможе Звуздецький утримати лідерство, чи напарники по «Балласу» не повторять помилок старту першої гонки, чи буде «м’ясо» і якщо так, то де і чиї машини підуть «на фарш»? Найцікавіше, що і в чаті трансляції чекали на видовищні розбірки серед першої четвірки. Старт не розчарував, бо ж повторення першого не відбулося і гонка пішла за геть іншим сценарієм! Дуже несподіваним сценарієм з надзвичайною розв’язкою на останньому колі!

На шляху до першого повороту все було нормально, а от далі все точно пішло не за тим сценарієм, який для себе прописував поул-сіттер – невеликого контакту між Lamborghini Домініка та Porsche Єгора вистачило, щоб 992-й втратив імпульс на розгоні в Мерседес-Арені. «Балласи» цього разу зберігали спокій та між собою розбірок не влаштували, тож контактом попереду миттєво вирішив скористатися Павло. Це було феєрично – всередині Мерседес-Арени три машини їхали пліч-о-пліч, але так довго тривати звісно ж не могло, бо втрьох поміститися в третьому повороті практично неможливо. Боротьбу за позицію лідера в підсумку виграв Хорошавін, позаду якого їхав Половчук, а Звуздецький опинився лише третім і вже відчував ззаду тиск Пітцика! Проте недовго. Недовго, бо Олег вже за кілька сотень метрів обігнав Єгора й поїхав навздогін дуету лідерів.

І наприкінці першого кола Звуздецький робить «хід конем» – симрейсер GiveMeRace їде на піт-стоп. Спочатку його рішення здавалося доволі суперечливим та надміру ризикованим, адже повернувшись на трасу спочатку він їхав сам, але досить упевнено наздоганяв інших пілотів, причому тих, хто об’єктивно їхав у більш повільному темпі, тож це був величезний ризик «поховати» себе в трафіку. Зазначу, що наприкінці першого кола крім Єгора ще десятеро гонщиків відправилися в бокси, тож це дещо полегшувало непросту задачу Звуздецького, яка на той момент все ще виглядала місією для Ітона Ганта.

Протягом першої третини цього спринту ситуація в першій сімці була стабільною, стабільно цікавою, напруженою та сповненою очікувань майбутнього вибуху, а вигляд септет лідерів мав такий: Хорошавін – Половчук – Пітцик – Романенко – Хорольський – Бородай – Сакун. Відзначу Артема, який дуже впевнено розпочав цю гонку, уник непотрібних проблем, та й в цілому прогресує протягом цього чемпіонату.

Половчук очікувано пресингував Хорошавіна, а Романенко Пітцика. На 7-му колі веселощі розпочалися – Павло таки розпочав активні дії з метою вийти в лідери, от тільки у Домініка були свої плани. Зрештою їх боротьба перетворилася на суцільні «лікті» та виживання на трасі та за її межами. На короткому відрізку між першим та четвертим поворотами між ними відбулося щонайменше три контакти, в підсумку McLaren тернополянина хоч і опинилася за межами траси в 4-му повороті, але завдяки асфальтованій зоні безпеки це дозволило Павлові краще розігнатися й таки вийти в лідери! Якби ж в цей момент хтось сказав, що це лише квіти…

Складно сказати, що відчував Хорошавін, опинившись між двох McLaren своїх конкурентів з Team Ballas Ukraine, але навряд чи йому було комфортно у цих обставинах. Вже за півтора кола тріо лідерів наздогнав Романенко і все стало ще цікавіше. А розпочалися великі пригоди з того, що в останній шикані наприкінці 8-го кола невеликої помилки припустився Половчук і Домінікові цього вистачило, щоб повернути лідерство. От тільки Павло не збирався так просто з цим миритися й на прямій намагався контратакувати, одночасно з цим за їх спинами назріла й інша дуель – це вже Романенко зрозумів, що не варто відкладати боротьбу з Пітциком за третє місце і також почав активні дії на головній прямій! Пілоти на McLaren знаходилися на лівому боці траси, а обидві Lamborghini – праворуч. Хорошавін захищався, а Романенко пресингував, але занадто пізно почав гальмувати і те, що відбулося далі заслуговує окремої оповіді.

Костянтин в цьому епізоді немов приміряв на себе роль Льюїса Гемілтона зразка гонки в Монреалі 2008-го – тоді британець наприкінці піт-лейн занадто пізно усвідомив, що виїзд зачинено, а світлофор про це сигналізує червоним світлом та й попереду його McLaren MP4-23 вже зупинилися Ferrari Райкконена та BMW Кубіци. В чию машину в’їхати – вибір безумовно складний, а уникнути зіткнення бодай з кимось із них вже було неможливо. Ні Льюїсу тоді, ні Костянтину тепер. Жереб кинуто – як і 15 років тому кермо рухається ліворуч, а в ролі Кімі цього разу виступив Павло чия машина і прийняла на себе удар… Симрейсинг часом може бути безкомпромісним, може бути безжальним, а може і безглуздим. Щоправда те саме стосується й автоспорту – Гемілтон у 2008-му також утнув абсолютно недоречну дурницю, проте нині він найуспішніший пілот в історії Формули 1. Повз Костянтина з Павлом встигли проскочити Хорольський з Бородаєм (до речі, на цьому етапі вони хоч і їхали поруч в обох гонках, але до боротьби за позицію, якою вони нас тішили на попередніх етапах, справа не дійшла, а шкода). За кілька секунд після цього Lamborghini №48 на сервері вже не було…

На всіх цих подіях лідери, а такими залишалися Хорошавін з Пітциком, втратили багато часу, а Звуздецький вже був 10-м і зупинятися на досягнутому, безперечно, не збирався. Не бажав здаватися й Половчук, який очевидно був розлючений, але його лють дісталася Бородаю, якого Павло розвернув та викинув за межі траси у шпильці 7-го повороту. А й дійсно, якщо проти тебе хтось діє брудно, то хіба ж так само чинити з іншими не варто? Звісно Олександр тут потрапив під гарячу руку Павла, якого такі дії аж ніяк не виправдовують. Так, це не нудно, але брудно.

Складалося враження, що здоровий глузд покинув трасу в якийсь момент, хоча це і не стосувалося всіх. Наприклад, Пітцик залишався сконцентрованим та спокійним і продовжував переслідувати Хорошавіна. Упевнено продовжував торувати шлях нагору і Звуздецький, для якого подіум ставав реальною перспективою, а от щодо можливої боротьби за перемогу питання залишалося відкритим. Погода давалася взнаки й симрейсери часом помилялися, що призводило до розворотів, часом у дуже несподіваних місцях.

Що ж до гонки, то розв’язка відбулася в кращих традиціях жанру – Хорошавін з Пітциком підправилися на свій піт-стоп на останньому колі. Домінік при цьому помилився при заїзді у власні бокси, втративши дорогоцінний шанс, тож Олег вже думав, що перемога буде у нього. Яким же здивованим і розчарованим водночас він був, коли повертаючись на трасу побачив як повз проїжджає Porsche Звуздецького! Наздогнати Єгора було вже неможливо і №992 першою дісталася картатого прапора – місія таки можлива! Вінничанин таким чином здобув свою другу перемогу в чемпіонаті, повторивши досягнення Половчука з Хорошавіним. На «тумбочку» разом з Єгором заїхали Олег з Домініком, а от Павло знову мінімізував втрати, фінішувавши четвертим, але з ризиком втратити позицію через можливий штраф. Що сказати – гонка вийшла дуже багатою на події, боротьбу, помилки, відверто брудні дії та геніальну стратегію у виконанні її тріумфатора!

Найбільше ж позицій – 12 – відіграв Макс Бриль з команди UAmateurs, киянин кваліфікувався 23-м, а фінішував 11-м! По десять позицій зуміли відіграти Володимир Запорожець й Олексій Беркунський, завершивши гонку на 17-й та 18-й позиціях відповідно. Для Володимира дебют в чемпіонаті вийшов цілком пристойним.
Наступний етап відбудеться вже 26 липня на бельгійській трасі Зольдер, де погода буде набагато більш сприятливою для красивого та чистого симрейсингу. Тож далі буде. Stay tuned.

Автор: В’ячеслав Кобржицький